Ќiчна кiшка ’
(на украинском ¤зыке)
¬нимание!
ѕеред ¬ами отрывок данной повести. ѕолный
текст повести содержитс¤ в файле night_cat_x.rtf —качать
файл можно здесь
>>
... ≥шка Ч ось що раптом н≥ з того н≥ з сього майнуло в його думках наче гр≥м серед ¤сного неба Ч
к≥шка Ч одна з наймил≥ших тварин на планет≥ «емл¤.
У ≥шка, Ч пронеслось в голов≥ ¬алерки, Ч ¤ нав≥ть не спитав ¤к њњ звати.
÷≥каво, вона вже доросла чи ще лише кошен¤? ј може це к≥т?.. Ќ≥, напевне все-таки к≥шка. ƒопоки ¤ не знаю ¤к њњ звати, ¤ њњ умовно ≥менуватиму У≥ксФ Ч так мен≥ говорили старш≥ хлопц≥ Ч усе нев≥доме умовно треба називати У≥ксФ. ќтже...Ф
¬алер≥й почав у себе в у¤в≥ утворювати зовн≥шн≥й образ милоњ киц≥ Ч в≥д њњ розм≥р≥в та кольору шерст≥ до, власне, породи. якби ви знали, ск≥льки образ≥в милих тваринок пронеслось в його голов≥ Ч ¤кби вони вс≥ стали реальн≥стю, то њм би позаздрила будь-¤ка кот¤ча виставка. “ак, виставка би њм позаздрила, позаздрила б самому ¬алерц≥, але... јле ц≥ образи кицьок в нашому реальному св≥т≥ були всього-на-всього простою ≥люз≥Їю, грою дит¤чоњ у¤ви ≥ не б≥льше. ј от в голов≥ ¬алер≥¤ це була ц≥лковита реальн≥сть, в≥н наче в правоохоронних органах складають ≥з окремих елемент≥в обличч¤ ц≥л≥ фотороботи, так само ≥з окремих у¤вних елемент≥в склав соб≥ в думках вигл¤д т≥Їњ к≥шки У’Ф, ¤ка на вигл¤д була ≥деальною...
“ак, киц¤ У’Ф раптом в у¤в≥ шестир≥чного хлопчика постала наст≥льки реальною ≥стотою що... ≥ все-таки њй чогось не вистачало.
Ќеймов≥рно, ¬алер≥й ∆ерденко закривши оч≥ бачив перед собою живу к≥шку. ¬она була с≥рого кольору з окремими темними л≥н≥¤ми, простоњ породи, вона була живою. ¬се, чого њй на даний момент не вистачало, так це голосу Ч к≥шка була мов н≥ма.
У’≥ба це проблема? Ч почулось в думках ¬алер≥¤ ≥ через мить в≥н почув...
н¤у, н¤у, н¤у, н¤у, Ч видала раптом його у¤вна к≥шка ≥з себе наст≥льки реальн≥ звуки, що шестир≥чний ¬алерка нав≥ть в≥дразу ≥ не зор≥Їнтувавс¤ що це було Ч чи то в≥н чуЇ т≥ тваринонасл≥дувальн≥ звуки, ¤к≥ утворила його у¤ва, чи це ц≥ звуки донос¤тьс¤ в к≥мнату насправд≥...
Ч Ќу звичайно, що це ¤ чую те, що сам соб≥ у¤вив, Ч тихо проговорив ¬алер≥й ∆ерденко в н≥чну темноту ≥ в≥дкрив оч≥ Ч образ його у¤вноњ к≥шки в ту ж мить безповоротно зник, зник так само, ¤к ≥ вс¤ його здатн≥сть побудувати цей образ знову. јле звук, тваринонасл≥дувальний звук... в≥н був справд≥ наст≥льки справжн≥й, що ¬алерц≥, вже лежачи з в≥дкритими очима,
знов здалось, що...
©
√уланов јлександр, 29.07.2004г.